Купівля-продаж корпоративних прав – це, продаж частки в статутному капіталі товариства. Договір купівлі – продажу частки в статутному капіталі вчиняється в простій письмовій формі, але відповідно до п. 4 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення такого договору.
Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
- Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
- Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
- Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
- Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину з відчуження, застави частки такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.
Після укладання Договору купівлі – продажу частки у статутному капіталі, Сторони звертаються до нотаріуса для засвідчення їх підписів на акті приймання – передачі частки у статутному капіталі.
Відповідно до вимог ч.5 п.4 ст. 17 для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів. Справжність підпису на акті засвідчується нотаріально.
Відповідно до підпункту ґ) пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію” для державної реєстрації змін до відомостей про товариство відповідний акт подається державному реєстратору в оригіналі. Акт може складатись у декількох примірниках: по одному примірнику для кожної сторони та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Акт має містити:
- Акт викладається українською мовою;
- Документ має містити:
- назву документа;
- дата складання;
- найменування осіб, якими складено акт;
- дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ідентифікаційний код юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків та/або паспортні дані – для фізичних осіб, місцезнаходження юридичної особи, місце реєстрації фізичної особи);
- зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (назва договору, дата складання, розмір частки та її вираження у грошовій формі, назва юридичної особи частка якої передається, її ідентифікаційний код та місцезнаходження)
- Оскільки акт є первинним документом, який складається на виконання договору, а первинні документи містять відомості про господарські операції, то в акті доречно посилатись на договір, на підставі якого була відчужена частка (назва виду договору, дата його укладення, номер договору);
- Акт має містити підписи сторін.
Не зважаючи на простоту цих дій, судові спори, щодо продажу корпоративних прав набирають обертів, тому, пропоную до Вашої увагу, розгляд судової практики з цих питань.
Судова практика, щодо продажу корпоративних прав.
Огляд правових позицій КГС ВС у спорах, що виникають з правочинів корпоративних прав юридичних осіб (рішення за період з 01.01.2021 року по 01.06.2022 року)
Щодо оподаткування доходу Продавця, під час здійснення продажу частки в статутному капіталі Товариства.
Інвестиційний прибуток від продажу корпоративних прав є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (пп. 164.2.9 ПКУ). Ставка ПДФО у такій операції становитиме 18% та 1,5% військового збору (п. 167.1 ПКУ).
В свою чергу, інвестиційний прибуток – це дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів (пп. 14.1.811 ПКУ).
Тобто, оподаткуванню підлягає не дохід, отриманий від продажу частки у статутному капіталі, а позитивна різниця між його вартістю при продажу та вартістю при купівлі частки у ТОВ. У випадку якщо продавець (учасник ТОВ) був засновником, то її вартістю буде номінальний розмір частки у статутному капіталі при створенні товариства. Негативна її різниця є інвестиційним збитком.
Наприклад, якщо Особа А (єдиний засновник ТОВ) продає свою частку у статутному капіталі Особі Б (резиденту) за номінальною вартістю у 2 000 грн., то інвестиційний прибуток становить 0 грн. і не підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Також не підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ інвестиційний збиток. Однак, продавець частки у статутному капіталі ТОВ все одно зобов’язаний відобразити таке відчуження у своїй річній податковій декларації 1 ДФ за ознакою доходу «112» (пп. 170.2.1 ПКУ).