Категорія: Нотаріальні послуги

Я підготувала для вас:

1. Зразок заяви до ТЦК
2. Зразок договору оренди житла, який підтверджує ваше фактичне місце проживання

З А Я В А

Про згоду на проживання та реєстрацію місця проживання у квартирі

Я,   ПІБ Орендодавця,є власником квартири№  ( ), яка знаходиться за адресою: (), усвідомлюючи правове значення своїх дійта їхправові наслідки, без будь-якого тиску зі сторони, як психічного, так і фізичного, цією заявою я підтверджую, що в квартирі за адресою:  () дійсно проживає ПІБ ОРЕНДАРЯ,  дата народження, паспорт серії (), податковий номер: (), на підставі договору оренди квартири,такожнадаю свою згоду та не заперечую проти декларування/реєстрації місця проживання  (перебування), (поставити на реєстраційний облік місце проживання)   ПІБ ОРЕНДАРЯ в належній мені на праві власності нерухомості, за адресою:  (), відповідно до умов оренди квартири на підставі Договору оренди нерухомого майна, укладеного між нами.

На підтвердження свого волевиявлення, я, ПІБ ОРЕНДОДАВЦЯ підписала цю заяву, у присутності нотаріуса.

Д О Г О В I Р

оренди квартири

Мiсто Київ, ()року.

Попередньо ознайомлені з правовими наслідками недодержання при вчиненні правочинів вимог закону, усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, діючи добровільно, за відсутності будь-якого примусу, як фізичного, так і психічного:

ми, що нижче пiдписалися,

громадянин України (), () року народження, місце проживання зареєстровано за адресою: () 90року, податковий номер:  () iменована далі як “ОРЕНДОДВЕЦЬ“,  

громадянин України  () () року народження, місце проживання за адресою: (), паспорт серії  () року, податковий номер:  () , iменований далі як “ОРЕНДАР”, з другої сторонни, разом надалі за текстом іменовані – «СТОРОНИ», розуміючі значення цього правочину, перебуваючи при ясній пам’яті і доброму розумі, склали цей договір про наступне:

уклали цей договiр про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ надає ОРЕНДАРЮ в тимчасове володіння та користування на умовах оренди КВАРТИРУ номер () (), яка знаходиться за адресою: ()

Загальна площа вказаної КВАРТИРИ становить () кв.м., а житлова площа –() кв.м.

1.2. Ця КВАРТИРА призначається для проживання ().

1.3. Ця КВАРТИРА належить ОРЕНДОДАВЦЮ на пiдставi Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого () року, посвідченого (), зареєстровано в реєстрі за №(), зареєстрованого в Київському мiському бюро технiчної iнвентаризацiї та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна  () року, за реєстровим № ().

2. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ КВАРТИРОЮ

2.1. Плата за користування КВАРТИРОЮ становить () () гривень на місяць, якi сплачуються ОРЕНДАРЕМ пiсля пiдписання цього Договору готівкою та/або безготівком шляхом на рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ.

2.2. Плата за комунальні послуги вноситься ОРЕНДОДАВЦЕМ.

2.3. Плата за користування електроенергiєю, мiським та мiжмiським телефонним зв`язком не включається в розмiр плати за користування КВАРТИРОЮ, i оплачується окремо ОРЕНДОДАВЦЮ готiвкою щомiсячно до десятого числа мiсяця, наступного за оплачуваним, а плата за користування телефоном – в десятиденний термін з моменту одержання повідомлень.

3. СТРОК ДОГОВОРУ ОРЕНДИ

3.1. Сторони встановили строк оренди квартири – 2 (два) роки. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до першого січня дві тисячі двадцять сьомого року.

3.2. ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов’язаний передати ОРЕНДАРЮ квартиру в користування в день підписання цього договору, в належному стані.

3.3. ОРЕНДАР зобов’язаний передати (повернути) квартиру ОРЕНДОДАВЦЮ після закінчення строку дії договору.

4. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

4.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ:

– зобов`язується передати КВАРТИРУ ОРЕНДАРЮ в день підписання цього Договору в станi, придатному для користування;

– при необхідності здійснює поточний ремонт квартири.

4.2. ОРЕНДАР зобов`язаний:

– користуватись КВАРТИРОЮ у вiдповiдностi до цього Договору та призначення примiщення i нести всi пов`язанi з його експлуатацiєю витрати;

– пiдтримувати порядок в примiщеннi, дотримуватись протипожежних i санiтарних норм.

– ОРЕНДАР не має права провадити перевлаштування та реконструкцію квартири без згоди ОРЕНДОДАВЦЯ.

5. РОЗІРВАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ

5.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ має право вимагати розірвання договору оренди, якщо:

– ОРЕНДАР користується квартирою всупереч договору або призначенню;

– ОРЕНДАР своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження квартири;

5.2. До припинення дії цього договору сторони можуть домовитись про внесення змін до нього щодо продовження дії договору та відповідного збільшення плати за користування квартирою та про дострокове розірвання цього Договору.

5.3. Цей Договiр може бути припинений достроково за договором між сторонами.

5.4. У разі розірвання договору оренди КВАРТИРИ ОРЕНДАР, який проживав у помешканні, підлягає виселенню з квартири негайно.

6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1. Змiст статей 6, 9 Житлового Кодексу України сторонам зрозумілий.

6.2. Цей Договiр складений в двох примiрниках, які видаються сторонам.

6.3. Передача квартири в оренду не спричиняє передачу ОРЕНДАРЮ права власності на квартиру.

ПIДПИСИ:

 ОРЕНДОДАВЕЦЬ:__________________(________________________________________)

     ОРЕНДАР: _________________________(_________________________________________)

1 вересня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5, який затвердив новий порядок повідомлення про розбіжності між відомостями щодо кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб. Згідно з цим наказом, державні реєстратори (нотаріуси), виконуючи реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), зобов’язані повідомляти Міністерство юстиції України про розбіжності між відомостями, що надані суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) після належної перевірки, та тими, які вже знаходяться в реєстрі щодо КБВ або структури власності юридичної особи.

Це нововведення спрямоване на посилення контролю за достовірністю інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників, що є важливим для боротьби з відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків та іншими незаконними діями. Документ регламентує процедуру виявлення та повідомлення про такі розбіжності, зокрема, зазначає строки та вимоги до форми таких повідомлень.

Види розбіжностей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи:

– неповнота відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, розміщених в Єдиному державному реєстрі;

– неточність чи помилки у відомостях про КБВ, розміщених в Єдиному державному реєстрі;

– неповнота відомостей про структуру власності юридичної особи, розміщених в Єдиному державному реєстрі;

– неточність чи помилки у відомостях про структуру власності юридичної особи, розміщених в Єдиному державному реєстрі;

– відомості в Єдиному державному реєстрі про КБВ не збігаються з наданими клієнтом відомостями; – відомості в Єдиному державному реєстрі про структуру власності не збігаються з наданими клієнтом відомостями;

– відомості в Єдиному державному реєстрі про КБВ не збігаються з відомостями СПФМ; – відомості в Єдиному державному реєстрі про структуру власності не збігаються з відомостями СПФМ;

– в Єдиному державному реєстрі зазначено номінального КБВ; – в Єдиний державний реєстр інформація про КБВ не вносилась згідно з абзацом другим пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

– в Єдиний державний реєстр інформація про структуру власності не вносилась відповідно до пункту 91 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб

– підприємців та громадських формувань»; – інші розбіжності. Якщо в Вашій юридичній особі, є розбіжності зазначені вище, Ви можете звернутися до за їх усуненням.

Основні види розбіжностей щодо кінцевих бенефіціарних власників та/або структури власності юридичної особи включають:

• Неповнота або неточність у відомостях про КБВ або структуру власності, що містяться в ЄДР;
• Розбіжності між відомостями, наданими клієнтом, та тими, що містяться в ЄДР;
• Розбіжності між даними в ЄДР та результатами перевірки СПФМ;
• Наявність номінального КБВ у ЄДР або відсутність внесення інформації про КБВ/структуру власності, відповідно до вимог законодавства;
• Інші розбіжності, що можуть виникнути.

У разі виявлення таких невідповідностей юридичні особи можуть звернутися до нотаріуса для їх усунення, щоб забезпечити відповідність даних у реєстрі актуальній інформації.

Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості та достовірності відомостей, що зменшить ризики використання фіктивних власників для здійснення незаконних операцій.

Договір між батьками про місце проживання дитини — це письмова угода, в якій визначаються основні аспекти проживання дитини після розлучення чи роздільного проживання батьків. У договорі також описується порядок виконання батьківських обов’язків і участі іншого з батьків у вихованні дитини.

Основні положення договору:

1. Предмет договору: Визначення місця проживання дитини (з батьком чи матір’ю).
   • Згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини до 10 років визначається за згодою батьків. Якщо дитина досягла 10 років, вона бере участь у вирішенні питання. Дитина, яка досягла 14 років, самостійно визначає місце свого проживання.
2. Права та обов’язки батьків: Угода включає деталі щодо того, як кожен із батьків виконуватиме свої обов’язки, включаючи прийняття важливих рішень щодо освіти, здоров’я та інших сфер життя дитини.
3. Порядок спілкування з іншим із батьків: Визначаються графік зустрічей дитини з тим батьком, з яким вона не проживає постійно. Це може включати дні, години та місця зустрічей, відпочинок, канікули тощо.
4. Зміна місця проживання: Умови, за яких можливі зміни місця проживання дитини, наприклад, у разі переїзду чи зміни школи.
5. Можливість зміни умов договору: Обставини, за яких можна змінити умови договору, такі як зміна фінансового стану батьків чи зміни в житті дитини.
6. Відповідальність за порушення: Умови відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору, зокрема щодо фінансових зобов’язань або дотримання графіка зустрічей.

Правові підстави:

Згідно з п. 4 ст. 157 Сімейного кодексу України, батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

 Договір також передбачений ст. 109 Сімейного кодексу України, де зазначено, що при розірванні шлюбу батьки можуть подати до суду заяву разом із договором про проживання дитини та умови її виховання.

Нотаріальне посвідчення:

Договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, що забезпечує його юридичну силу та можливість примусового виконання у разі невиконання його умов. Це особливо важливо у випадках стягнення аліментів на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Особливості:

• Договір допомагає уникнути судових суперечок щодо місця проживання дитини.
• Батьки можуть додатково узгодити питання фінансової підтримки, виховання та інші аспекти життя дитини.

Такий договір є зручним інструментом для врегулювання відносин між батьками у питаннях проживання і виховання дитини без втручання суду.

Питання, щодо необхідності надання нотаріусу нового технічного паспорта на нерухоме майно під час укладення договору купівлі-продажу, важливо врахувати правове регулювання, зазначене у відповідних нормативних актах.

1. Законодавче регулювання:

• Постанова Кабінету Міністрів України № 681 від 23 червня 2021 року “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” передбачає, що всі дані щодо нерухомого майна, зокрема інформація про технічні характеристики об’єкта, повинні бути внесені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Це включає й інформацію, яка міститься у технічних паспортах на об’єкти нерухомості.
• Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачає, що технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна повинна проводитися у визначених законом випадках, зокрема після проведення будівельних робіт, реконструкції чи капітального ремонту. Технічний паспорт оформляється на підставі інвентаризації об’єкта нерухомості.

2. Чи потрібно надавати новий технічний паспорт:

• Важливо відзначити, що технічний паспорт не має терміну дії, якщо у квартирі чи іншому об’єкті не було проведено змін у плануванні або реконструкції. Якщо ж після останньої технічної інвентаризації в нерухомому майні відбулися зміни (наприклад, перепланування, прибудова тощо), тоді для нотаріуса необхідно надати новий технічний паспорт, що підтверджує актуальні характеристики майна.
• Якщо змін не відбулося, нотаріус має право приймати технічний паспорт, виданий раніше, за умови, що інформація в ньому відповідає фактичному стану нерухомості. Наразі, у зв’язку з інтеграцією ЄДЕССБ, нотаріуси можуть перевіряти інформацію через електронні ресурси, зокрема реєстр нерухомого майна.

Таким чином, оновлення технічного паспорта є необхідним лише тоді, коли відбулися зміни у характеристиках об’єкта нерухомого майна, і ці зміни повинні бути відображені в новому документі. Якщо ж ніяких змін не відбулося, новий технічний паспорт не потрібен, і можна використовувати старий.

Увага! Відповідно до п. 58  Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» У разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва, відсутні відомості про його технічні характеристики, державна реєстрація права власності на такий об’єкт проводиться за наявності відомостей про його технічні характеристики, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Правило, передбачене абзацом першим цього пункту, щодо обов’язкової наявності відомостей про технічні характеристики закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва застосовується також у разі проведення державної реєстрації права власності, реєстрацію якого було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, незалежно від наявності в документах, що подаються для державної реєстрації прав, відомостей про його технічні характеристики, крім випадків державної реєстрації права власності на житло за заявами, поданими в електронній формі, або державної реєстрації права власності в умовах воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Наприклад, у Вашому документі на майно, є інформація про загальну площу об’єкта, а інформація про кількість кімнат та житлова площа відсутня, то необхідно замовляти новий технічний паспорт.

Нотаріальна розписка під час позики.

Розписка це побутова назва сучасного  договору позики, адже сучасне право значною мірою кодифікувало інститут розписки як частину договірного права.

Договір позики – це важливий доказовий інструмент, виконання зобов’язань, щодо повернення грошових коштів.

Договір позики – це угода, за якою одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі (предмет позики), а позичальник зобов’язується повернути ту ж кількість таких речей або суму грошей у встановлений строк.

Основні умови договору позики:

1. Сторони договору:
   • Позикодавець: особа, яка передає гроші або інші речі.
   • Позичальник: особа, яка отримує позику та зобов’язується її повернути.
2. Предмет договору:
   • Гроші або речі, визначені родовими ознаками (наприклад, зерно, будівельні матеріали).
   • Якщо предметом договору є гроші, то вони можуть бути в національній або іноземній валюті.
3. Форма договору:
   • За загальним правилом, договір позики укладається у письмовій формі.
4. Відсоткова або безвідсоткова позика:
   • Позика може бути відсотковою, коли позичальник зобов’язаний повернути не лише основну суму, а й сплатити відсотки, передбачені договором.
   • Позика може бути безвідсотковою, якщо сторони прямо зазначили це в договорі або якщо так передбачено законодавством для певних видів позик.

Увага! Отримання відсотків за договором позику ліцензійний вид діяльності.

5. Строк повернення:
   • Договір може містити чітко визначений строк повернення позики.
   • Якщо строк не визначено, позичальник повинен повернути позику протягом 30 днів після вимоги позикодавця.
6. Наслідки порушення договору:
   • У разі прострочення повернення позики, позичальник може бути зобов’язаний сплатити штрафні санкції (пеню або неустойку), якщо це передбачено договором.
   • Позикодавець також може звернутися до суду для примусового стягнення боргу.

Обов’язкові реквізити договору позики:

• Дата і місце укладення.
• Повні дані сторін (ПІБ, адреси, реквізити документів).
• Предмет позики (сума грошей або опис речей).
• Строки повернення.
• Умови щодо відсотків (якщо є).
• Підписи сторін.

Таким чином, договір позики є важливим інструментом, який захищає інтереси обох сторін і надає правову основу для стягнення боргу в разі його неповернення.

Ризики:

Звертаю Вашу Увагу, що Договір позики може бути небезпечним як для позичальника, так і для позикодавця, якщо не врахувати всі можливі ризики. Юридична чіткість, забезпечення виконання зобов’язань та належне документування допоможуть зменшити ці ризики й уникнути можливих конфліктів.

Особливо  ризикованим є неформальні або усні договори позики (особливо між родичами чи друзями), оскільки позикодавець не матиме документального підтвердження, що гроші або майно передано. Це ускладнює можливість відновлення справедливості у випадку конфлікту.

Далі ризикованим є договір, якій не передбачає заставу або інших способів забезпечення виконання зобов’язань, тому перш ніж надавати грошові кошти в борг, варто з’ясувати платоспроможність позичальника та його здатність повернути позику у визначений строк.

Як зменшити ризики:

1. Скласти договір правильно:
   • Детально прописати умови повернення позики, відсоткові ставки (за наявності), штрафні санкції за прострочення та інші ключові умови.
   • Якщо сума значна, важливо завірення його нотаріально.
2. Забезпечення виконання зобов’язань:
   • Можна передбачити в договорі заставу або інші механізми забезпечення повернення боргу (поручительство, неустойку тощо).
3. Оцінити фінансовий стан позичальника:
   • Перед тим, як давати гроші в борг, варто з’ясувати платоспроможність позичальника та його здатність повернути позику у визначений строк.

Однією з розповсюджених організаційно правових форм юридичної особи є Товариство з обмеженою відповідальністю. До Вашої уваги пропоную розглянути, саме на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю, порядок внесення нерухомого майна в статутний капітал.

Спочатку відзначу, що порядок внесення нерухомого майна до статутного капіталу регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постановою КМУ України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про нотаріат», Сімейним кодексом України.

Звертаю увагу, що майно, яке набуте під час перебування у зареєстрованому шлюбі, за спільні кошти подружжя, є об’єктом спільної сумісної власності, тому, для розпорядження таким майном, навіть під час внесення його до статутного капіталу, потребує отримання згоди дружини.

Цю вимогу законодавець виділив у п. 48 п.2 Постанови КМУ України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені відповідної юридичної особи. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них.

Прошу не забувати про дружин/чоловіків, під час виконання зазначених дій.

Неодноразово від  громадян лунало запитання, чи може бути предметом статутного капіталу земельна ділянка і чи потрібна оцінка?!

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Тобто у у загальному вигляді перелік можливих внесків до статутного капіталу господарського товариства може бути таким:

– грошові кошти – як у національній, так і в іноземній валюті;

– цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати тощо);

– рухоме майно, тобто майно, яке можна вільно переміщати без загрози втрати ним його функціонального призначення; це може бути як індивідуально визначене майно

– транспортні засоби, устаткування, комп’ютерна техніка тощо, так і майно, визначене родовими ознаками, – сировина, різні товари, що виміряються кілограмами, тощо;

– нерухоме майно (будівлі, споруди, будинки, квартири, земельні ділянки, інші об’єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення);

– майнові права, зокрема право користування майном, у тому числі земельними ділянками; майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (літературні та інші художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, винаходи, корисні моделі, торговельні марки);

– частка у статутному капіталі тощо.

Таким чином земельна ділянка також може бути внесена до статутного капіталу, а грошова оцінка визначатися за домовленістю сторін, без залучення експертів.

До кого звертатися з таким бажанням?

Авжеж до нотаріуса, бо саме нотаріус буде виконувати усі правові та технічні дії під час внесення нерухомого майна до статутного капіталу. Алгоритм та послідовність виконання такої дії потребує внесення зміни до відомостей, що містяться в держаному реєстрі  речових прав на нерухоме майно  та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином Вам необхідно обрати нотаріуса, який практикує роботу в держаному реєстрі  речових прав на нерухоме майно  та Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , адже опрацювання документації буде відбуватися в цих двох реєстрах.

Для виконання підготовчих дій нотаріусу/реєстратору необхідно надати:

• правовстановлюючий документ на нерухоме майно (документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
• акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені відповідної юридичної особи. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;
• рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

Справжність підписів на документах, засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”.

Яка послідовність дій?

Дія І

1. Товариство приймає протокол про наміри, внести нерухоме майно до статутного капіталу. Наприклад це протокол № 1;
2. Складає акт приймання – передачі майна. Акт складається у довільній формі з обов’язком зазначенням наступних реквізитів:
3. найменування (П. І. Б) сторін;
4. дата складання;
5. найменування майна, що передається;
6. його вартість.

Якщо оцінку проводили засновники самостійно, то ці два документа можна об’єднати в один, назвавши його, наприклад, Акт приймання-передачі та грошової оцінки майна.

• Квитанція про сплату адміністративного збору.

Зазначені документи Сторони подають нотаріусу, який виконує функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

• Отримуєте Витяг з Державного реєстру речових прав.

Дія ІІ

Після виконання дій з державним реєстром речових прав, наступна дія, це реєстрація змін до відомостей що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

1. Товариство приймає протокол про затвердження нового розміру статутного капіталу, Протокол № 2.Звертаю увагу, що нотаріусу, який виконує функцію державного реєстратора, подається обов’язково оригінал протоколу.
2. Заяву за формою яка діє з 01 травня 2023 року.

https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-10002

• Квитанцію про сплату адміністративного збору.

У кожного Товариства є свої особливості, тому, для більш глибокого вивчання та ознайомлення з Вашою документацією та Товариством, прошу звертатися заздалегідь, щоб дія була виконана якісно та мала правову безпеку на майбутнє.

Зразок – Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі:

що разом далі – Сторони, і кожен окремо далі – Сторона, попередньо ознайомлені з вимогами законодавства, що регулюють укладення даного виду правочину, уклали цей договір, далі – Договір, про наступне.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1. За Договором Продавець передає у власність Покупцю належну йому на праві власності частку, далі – Частка, в статутному капіталі юридичної особи, а саме:

а Покупець приймає Частку та зобов’язується сплатити за неї грошові кошти у розмірі та порядку, встановленому в Договорі.

• ЗАЯВИ ТА ІНФОРМАЦІЯ. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

2.1         Продавець заявляє та підтверджує, що на дату укладання Договору та в будь-який момент до його повного та належного виконання:

• він має належну право- та дієздатність на підписання і виконання Договору;
• укладення і виконання Договору не суперечить і не буде суперечити чи призводити до порушення або бути причиною припинення будь-якої домовленості або угоди, іншого правового документу, стороною якого є Продавець;
• Частка є сплаченою та сформованою в повному обсязі і належить Продавцю на праві власності без будь-яких обтяжень;
• він прийняв рішення про відчуження Частки з дотриманням процедур, передбачених відповідними законами та установчими документами Товариства;
• відсутні будь-які треті особи, що мають статус учасника Товариства або мають право на статус учасника Товариства;
• Статут Товариства не обмежує відчуження Частки Покупцю;
• Розмір частки пропорційний кількості голосів її власника на загальних зборах учасників Товариства та розміру дивідендів;
• Частка нікому іншому не відчужена, в спорі та під заставою, в тому числі податковою, не перебуває, будь-якими правами третіх осіб як в Україні так і за її межами, не обтяжена;
• фінансові показники, баланс, права власності, інші речові права та обтяження Товариства відповідають інформації наданій Покупцю в день укладення Договору;
• Продавець повідомив Покупця про всі істотні обставини, що мають відношення до Товариства та Частки, та які могли вплинути на волю Покупця щодо укладення Договору.

2.2                  Покупець заявляє та підтверджує, що на дату укладання Договору та в будь-який момент до його повного та належного виконання:

• має усі повноваження та здатність на укладення і виконання Договору;
• ним були в повному обсязі виконані вимоги чинного законодавства України, необхідні для укладення Договору;

2.3                  Сторони і кожна із Сторін зобов’язуються з моменту укладення Договору:

• протягом 2 (двох) робочих днів виключно з моменту здійснення повної оплати вартості Частки підписати між собою акт приймання-передачі Частки, підписи на якому мають бути засвідчені нотаріально;
• не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на зміну фінансових показників, балансу, номінальної вартості або розміру Частки, прав власності, інших речових прав та обтяжень Товариства;
• не підписувати будь-які зобов’язання або угоди, не вчиняти будь-які дії, які прямо або побічно могли б негативно вплинути на перехід права власності на Частку на користь Покупця та/або дали б підстави будь-якій третій особі вимагати накладання обмеження на відчуження Частки чи оспорювати виникнення та/або здійснення Покупцем свого права власності на Частку внаслідок укладання Договору;
• не розголошувати третім особам, крім випадків передбачених чинним законодавством України, інформацію про зміст Договору або будь-якої із його частин.

2.4                  Сторони і кожна із Сторін мають право з моменту укладення Договору:

• У разі невиконання Стороною своїх обов’язків за Договором, інша Сторона матиме право отримати відшкодування шкоди та збитків, завданих їй таким невиконанням.
• на розірвання договору в односторонньому порядку у разі невиконання та/або неналежного виконання іншою Стороною умов Договору сукупно більше 10 (десяти) днів.

• ВАРТІСТЬ ЧАСТКИ. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ТА ВИТРАТ

• Вартість Частки за Договором становить 2 000 000,00 гривень.
• Оплата за Договором здійснюється в безготівковій формі на рахунок Продавця
• Підтвердженням здійснення повної оплати за Договором є підписання Сторонами акту приймання-передачі Частки, підписи на якому мають бути засвідчені нотаріально.
• Будь-які податки, збори та платежі, що підлягає сплаті в результаті виконання зобов’язань, що містяться в Договорі, сплачуються Стороною, яка визнається платником податку за цими зобов’язаннями згідно з чинним законодавством України.

• РОЗВ’ЯЗАННЯ СПОРІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

• Всі спори, протиріччя і вимоги, які виникають із Договору або у зв’язку із ним, у тому числі такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
• У випадку невиконання та/або неналежного виконання Стороною умов Договору, винна Сторона зобов’язується відшкодувати іншій Стороні завданні збитки та сплатити неустойку в розмірі 0,1 (нуль цілих і одна десята) відсотка від Вартості Частки за Договором за кожен день такого невиконання та/або неналежного виконання.
• У випадку подання Стороною Договору недостовірної інформації чи документів, порушенням процедур та/або чинного законодавства України, що призведе до визнання Договору або його частини недійсним, розірванням Договору та/або скасуванням права власності на Частку, зареєстрованим на підставі Договору, акту приймання-передачі Частки, вона зобов’язана протягом 3 (трьох) робочих днів з настання будь-якої з подій вказаних вище, сплатити іншій Стороні штрафну санкцію в розмірі Вартості Частки за Договором.

• ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

• Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами.
• Договір діє з моменту його укладення і до повного виконання Сторонами всіх зобов’язань за ним.
• Доповнення та зміни до Договору та акту-приймання передачі Частки здійснюються в тій самій формі, що і документи, в які вносяться зміни.
• Право власності на Частку та право на подачу документів для реєстрації відповідних змін до відомостей про Товариство у відповідних реєстрах виникає у Сторін з моменту укладення Договору, повної сплати вартості Частки та підписання Сторонами акту приймання-передачі Частки, підписи на якому мають бути засвідчено нотаріально.
• Покупець набуває всіх прав учасника Товариства з моменту державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов’язаних з придбанням Частки Покупцем.
• Якщо будь-яке з положень Договору буде визнано недійсним, незаконним або таким, що не може бути виконане, всі інші положення Договору залишаються повністю чинними та дійсними. У такому випадку Сторони зобов’язані замінити недійсне, незаконне або таке, що не може бути виконане положення на дійсне, законне або таке, що його можна виконати.
• Будь-які розпорядження, повідомлення, звіт чи інформація за Договором мають бути викладені у письмовій формі та вручаються особисто або направляються кур’єрською службою за адресами Сторін, зазначеними у їх реквізитах.
• З питань, що не врегульовані Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.
• Договір укладено в 2 автентичних примірниках, по одному кожній із Сторін.

• ПІДПИСИ СТОРІН.

Отримайте консультацію нотаріуса.

Купівля-продаж корпоративних прав – це, продаж частки в статутному капіталі товариства. Договір купівлі – продажу частки в статутному капіталі вчиняється в простій письмовій формі, але  відповідно до п. 4 ст. 21  Закону  України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення такого договору.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

1. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. 
2. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
3. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
4. Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину з відчуження, застави частки такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

Після укладання Договору купівлі – продажу частки у статутному капіталі, Сторони звертаються до нотаріуса для засвідчення їх підписів на акті приймання – передачі частки у статутному капіталі.

Відповідно до вимог ч.5 п.4 ст. 17 для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів. Справжність підпису на акті засвідчується нотаріально.

Відповідно до підпункту ґ) пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію” для державної реєстрації змін до відомостей про товариство відповідний акт подається державному реєстратору в оригіналі. Акт може складатись у декількох примірниках: по одному примірнику для кожної сторони та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Акт має містити:

1. Акт викладається українською мовою;
2. Документ має містити:
3. назву документа;
4. дата складання;
5. найменування осіб, якими складено акт;
6. дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ідентифікаційний код юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків та/або паспортні дані – для фізичних осіб, місцезнаходження юридичної особи, місце реєстрації фізичної особи);
7. зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (назва договору, дата складання, розмір частки та її вираження у грошовій формі, назва юридичної особи частка якої передається, її ідентифікаційний код та місцезнаходження)
8.  Оскільки акт є первинним документом, який складається на виконання договору, а первинні документи містять відомості про господарські операції, то в акті доречно посилатись на договір, на підставі якого була відчужена частка (назва виду договору, дата його укладення, номер договору);
9. Акт має містити підписи сторін.

Не зважаючи на простоту цих дій, судові спори, щодо продажу корпоративних прав набирають обертів, тому, пропоную до Вашої увагу, розгляд судової практики з цих питань.

Судова практика, щодо продажу корпоративних прав.

Огляд правових позицій КГС ВС у спорах, що виникають з правочинів корпоративних прав юридичних осіб (рішення за період з 01.01.2021 року по 01.06.2022 року)

https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/sud_pract/Oglyad_KGS_akcii_chastku_paji.pdf

Щодо оподаткування доходу Продавця, під час здійснення продажу частки в статутному капіталі Товариства.

Інвестиційний прибуток від продажу корпоративних прав є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (пп. 164.2.9 ПКУ). Ставка ПДФО у такій операції становитиме 18% та 1,5% військового збору (п. 167.1 ПКУ).

В свою чергу, інвестиційний прибуток – це дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів (пп. 14.1.811 ПКУ).

Тобто, оподаткуванню підлягає не дохід, отриманий від продажу частки у статутному капіталі, а позитивна різниця між його вартістю при продажу та вартістю при купівлі частки у ТОВ. У випадку якщо продавець (учасник ТОВ) був засновником, то її вартістю буде номінальний розмір частки у статутному капіталі при створенні товариства. Негативна її різниця є інвестиційним збитком.

Наприклад, якщо Особа А (єдиний засновник ТОВ) продає свою частку у статутному капіталі Особі Б (резиденту) за номінальною вартістю у 2 000 грн., то інвестиційний прибуток становить 0 грн. і не підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Також не підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ інвестиційний збиток. Однак, продавець частки у статутному капіталі ТОВ все одно зобов’язаний відобразити таке відчуження у своїй річній податковій декларації 1 ДФ за ознакою доходу «112» (пп. 170.2.1 ПКУ).

Отримайте консультацію нотаріуса.

До Закону України «Про нотаріат» у 2020 році було внесено зміни, яким встановлено право подружжя отримати СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ на майно, яке було набуто у спільну сумісну власність.

Це нововведення дуже спростило життя. Адже, якщо наприклад, право власності на кватиру оформлено (куплено) на чоловіка, то дружина має право на частку, але ця частка «захована». Щоб частку зробити видимою, необхідно звернутися до нотаріуса та отримати СВІДОЦТВО НА ПРАВО ВЛАСНОСТІ.

Свідоцтво про право власності та дарування частки дружині та/або чоловіку.

Наприклад, подружжя вирішило припинити свої шлюбні відносини, а з майна у наявності тільки квартира, договір про поділ укласти не можливо, то є вихід – це СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ та дарування частки дружині та/або чоловіку.

Які документи необхідні:

Законом передбачено наступні підстави для видачі Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя:

• Спільна заява подружжя. Нотаріус видає одному з них чи кожному окремо свідоцтво на право власності на частку у спільному майні подружжя;

Нотаріусу необхідно надати:

• свідоцтво про шлюб та/або про розірвання шлюбу;
• правовстановлюючі документами на нерухомість;
• паспорт та ідентифікаційний код кожної Сторони.

Свідоцтво на підставі спільної письмової заяви подружжя може бути видане з визначенням рівних чи нерівних часток залежно від волевиявлення подружжя.

Звертаю Вашу увагу, що СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ, може бути видане, тільки подружжю, яке набули майно під час шлюбу у спільну власність за спільні кошти.

До такого майна не входить:

• майно, що належало кожному з них до одруження;
• майно одержане під час шлюбу як дарунок;
• майно одержане під час шлюбу в порядку успадкування.

Що ви отримаєте і з якими документами Ви повинні вийти від нотаріуса:

1. СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ (встановленого зразка)
2. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

До Закону України «Про нотаріат» у 2020 році було внесено зміни, яким встановлено право подружжя отримати СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ на майно, яке було набуто у спільну сумісну власність.

Це нововведення дуже спростило життя. Адже, якщо наприклад, право власності на кватиру оформлено (куплено) на чоловіка, то дружина має право на частку, але ця частка «захована». Щоб частку зробити видимою, необхідно звернутися до нотаріуса та отримати СВІДОЦТВО НА ПРАВО ВЛАСНОСТІ.

Наприклад, подружжя вирішило припинити свої шлюбні відносини, а з майна у наявності тільки квартира, договір про поділ укласти не можливо, то є вихід – це СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ та дарування частки дружині та/або чоловіку.

Які документи необхідні:

Законом передбачено наступні підстави для видачі Свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя:

• Спільна заява подружжя. Нотаріус видає одному з них чи кожному окремо свідоцтво на право власності на частку у спільному майні подружжя;

Нотаріусу необхідно надати:

• свідоцтво про шлюб та/або про розірвання шлюбу;
• правовстановлюючі документами на нерухомість;
• паспорт та ідентифікаційний код кожної Сторони.

Свідоцтво на підставі спільної письмової заяви подружжя може бути видане з визначенням рівних чи нерівних часток залежно від волевиявлення подружжя.

Звертаю Вашу увагу, що СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ, може бути видане, тільки подружжю, яке набули майно під час шлюбу у спільну власність за спільні кошти.

До такого майна не входить:

•  майно, що належало кожному з них до одруження;
• майно одержане під час шлюбу як дарунок;
• майно одержане під час шлюбу в порядку успадкування.

Що ви отримаєте і з якими документами Ви повинні вийти від нотаріуса;

1. СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ (встановленого зразка)
2. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

До Закону України «Про нотаріат» у 2020 році було внесено зміни, яким встановлено право подружжя отримати СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ на майно, яке було набуто у спільну сумісну власність.

Це нововведення дуже спростило життя. Адже, якщо наприклад, право власності на кватиру оформлено (куплено) на чоловіка, то дружина має право на частку, але ця частка «захована». Щоб частку зробити видимою, необхідно звернутися до нотаріуса та отримати СВІДОЦТВО НА ПРАВО ВЛАСНОСТІ.

Наприклад, подружжя вирішило припинити свої шлюбні відносини, а з майна у наявності тільки квартира, договір про поділ укласти не можливо, то є вихід – це СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ та дарування частки дружині та/або чоловіку.

Які документи необхідні:

Законом передбачено наступні підстави для видачі Свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя:

• Спільна заява подружжя. Нотаріус видає одному з них чи кожному окремо свідоцтво на право власності на частку у спільному майні подружжя;

Нотаріусу необхідно надати:

• свідоцтво про шлюб та/або про розірвання шлюбу;
• правовстановлюючі документами на нерухомість;
• паспорт та ідентифікаційний код кожної Сторони.

Свідоцтво на підставі спільної письмової заяви подружжя може бути видане з визначенням рівних чи нерівних часток залежно від волевиявлення подружжя.

Звертаю Вашу увагу, що СВІДОЦТВО ПРАВО ВЛАСНОСТІ, може бути видане, тільки подружжю, яке набули майно під час шлюбу у спільну власність за спільні кошти.

До такого майна не входить:

•  майно, що належало кожному з них до одруження;
• майно одержане під час шлюбу як дарунок;
• майно одержане під час шлюбу в порядку успадкування.

Що ви отримаєте і з якими документами Ви повинні вийти від нотаріуса;

1. СВІДОЦТВО НА ПРАВО ВЛАСНОСТІ (встановленого зразка)
2. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Отримайте консультацію нотаріуса.

Якщо Ви зараз читаєте цю статтю, то приміть мої вітання, адже Ви, скоріше за все, майбутній власник квартири у новобудові. Це неймовірно щаслива година у Вашому житті, Ваші чекання призвели до набуття активу!

Не дивлячись на ВІЙСЬКОВИЙ СТАН, забудовники виконують свої зобов’язання перед інвесторами, продовжують будувати та створювати простір ЖИТТЯ!

Життя в Україні є, воно триває,  не дивлячись на втрати, ми продовжуємо жити, триматися, боротися та стояти на своєму. 

Мене вразила та надихнула стійкість таких будівельних компаній, як: https://www.kandevelopment.com/ua/,

https://great.com.ua/ua/news/11/kvartiri-na-pershij-liniyi-znizhki-u-zhk-great/?gclid=CjwKCAjwzuqgBhAcEiwAdj5dRl_FQEDPADfcwXcIc3Mcw0zSvMHHJ8-tCWy9SQb4UIiEHcx4oZdxhxoCGUsQAvD_BwE

https://varshavsky.com.ua/

забудовники, продовжують виконувати свою місію у сфері будівництва і станом на 2023 рік громадяни, які  живуть у війні, поступово приймають квартири у власність, реєструють права та починають мріяти про ремонт.

Які особливості державної реєстрації права власності на квартиру на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції?

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, зі змінами та доповненнями, пункт 77 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text, державна реєстрація права власності на квартиру на закінчений будівництвом об’єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об’єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, – щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об’єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт проводиться за наявності:

• відомостей про його технічну інвентаризацію;
• документ  про прийняття його в експлуатацію;
• довідки  про присвоєння такому об’єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об’єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об’єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

У разі коли закінчений будівництвом об’єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об’єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди – відомості про присвоєння адреси такій частині.

Державна реєстрація права власності на квартиру на закінчений будівництвом об’єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об’єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

Які документи необхідно надати ІНВЕСТОРУ?

Для проведення процедури реєстратору потрібно надати:

• заяву;
• паспорта та код РНОКПП (ІПН);
• акт про прийняття-передання нерухомості;
• техпаспорт квартиру;
• інвестиційний договір та інші угоди із забудовником;
• Довідку від забудовника про сплату 100% вартості майнових прав;
• платіжку про сплату адміністративного збору, за реєстрацію права власності.

Який строк отримання документів?

Розгляд заяви від інвестора становить 5-ть днів. Ми, реєстратори/нотаріуси,  називаємо цю дію, «первинна реєстрація», адже саме ми, реєстратори/нотаріуси, перші особи, які будуть відкривати розділ, щодо квартири, присвоювати йому реєстраційний номер та оформлювати «тверде» право власності.

Які документ отримає інвестор, а після реєстрації права власності, власник нерухомого майна?

Після державної реєстрації права власності, інвестор, майбутній власник нерухомого майна отримає Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Отримайте консультацію нотаріуса.