Однією з розповсюджених організаційно правових форм юридичної особи є Товариство з обмеженою відповідальністю. До Вашої уваги пропоную розглянути, саме на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю, порядок внесення нерухомого майна до статутного капіталу.
Спочатку відзначу, що порядок внесення нерухомого майна до статутного капіталу регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постановою КМУ України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про нотаріат», Сімейним кодексом України.
Звертаю увагу, що майно, яке набуте під час перебування у зареєстрованому шлюбі, за спільні кошти подружжя, є об’єктом спільної сумісної власності, тому, для розпорядження таким майном, навіть під час внесення його до статутного капіталу, потребує отримання згоди дружини.
Цю вимогу законодавець виділив у п. 48 п.2 Постанови КМУ України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені відповідної юридичної особи. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них.
Прошу не забувати про дружин/чоловіків, під час виконання зазначених дій.
Неодноразово від громадян лунало запитання, чи може бути предметом статутного капіталу земельна ділянка і чи потрібна оцінка?!
Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Тобто у у загальному вигляді перелік можливих внесків до статутного капіталу господарського товариства може бути таким:
– грошові кошти – як у національній, так і в іноземній валюті;
– цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати тощо);
– рухоме майно, тобто майно, яке можна вільно переміщати без загрози втрати ним його функціонального призначення; це може бути як індивідуально визначене майно
– транспортні засоби, устаткування, комп’ютерна техніка тощо, так і майно, визначене родовими ознаками, – сировина, різні товари, що виміряються кілограмами, тощо;
– нерухоме майно (будівлі, споруди, будинки, квартири, земельні ділянки, інші об’єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення);
– майнові права, зокрема право користування майном, у тому числі земельними ділянками; майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (літературні та інші художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, винаходи, корисні моделі, торговельні марки);
– частка у статутному капіталі тощо.
Таким чином земельна ділянка також може бути внесена до статутного капіталу, а грошова оцінка визначатися за домовленістю сторін, без залучення експертів.
До кого звертатися з таким бажанням?
Авжеж до нотаріуса, бо саме нотаріус буде виконувати усі правові та технічні дії під час внесення нерухомого майна до статутного капіталу. Алгоритм та послідовність виконання такої дії потребує внесення зміни до відомостей, що містяться в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином Вам необхідно обрати нотаріуса, який практикує роботу в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , адже опрацювання документації буде відбуватися в цих двох реєстрах.
Для виконання підготовчих дій нотаріусу/реєстратору необхідно надати:
- правовстановлюючий документ на нерухоме майно (документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
- акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені відповідної юридичної особи. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна, підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;
- рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);
Справжність підписів на документах, засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”.
Яка послідовність дій?
Дія І
- Товариство приймає протокол про наміри, внести нерухоме майно до статутного капіталу. Наприклад це протокол № 1;
- Складає акт приймання – передачі майна. Акт складається у довільній формі з обов’язком зазначенням наступних реквізитів:
- найменування (П. І. Б) сторін;
- дата складання;
- найменування майна, що передається;
- його вартість.
Якщо оцінку проводили засновники самостійно, то ці два документа можна об’єднати в один, назвавши його, наприклад, Акт приймання-передачі та грошової оцінки майна.
- Квитанція про сплату адміністративного збору.
Зазначені документи Сторони подають нотаріусу, який виконує функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.
- Отримуєте Витяг з Державного реєстру речових прав.
Дія ІІ
Після виконання дій з державним реєстром речових прав, наступна дія, це реєстрація змін до відомостей що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- Товариство приймає протокол про затвердження нового розміру статутного капіталу, Протокол № 2.Звертаю увагу, що нотаріусу, який виконує функцію державного реєстратора, подається обов’язково оригінал протоколу.
- Заяву за формою яка діє з 01 травня 2023 року.
- Квитанцію про сплату адміністративного збору.
У кожного Товариства є свої особливості, тому, для більш глибокого вивчання та ознайомлення з Вашою документацією та Товариством, прошу звертатися заздалегідь, щоб дія була виконана якісно та мала правову безпеку на майбутнє.