Категорія: Без категорії

Оформлення договору купівлі-продажу нерухомості із застосуванням державних інструментів підтримки, зокрема через житловий ваучерів, є одним із ключових механізмів забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. У 2026 році цей інструмент набуває особливої актуальності в Україні, оскільки дозволяє оперативно спрямовувати компенсаційні кошти на придбання житла.

Перелік документів для укладання договору купівлі-продажу квартири, будинку, з використанням житлового ваучера

Дана процедура має чітко регламентований характер, а нотаріальне посвідчення угоди можливе лише за умови повного пакета документів. Саме тому питання, чи необхідно відкривати рахунок, коли отримає кошти продавець та чи побрібна згода подружжя, є критично важливими для обох сторін правочину.

---

Загальний правовий контекст використання житлового ваучера

Механізм реалізації житлових ваучерів в Україні спрямований на відновлення житлових прав громадян, які втратили нерухомість. Він базується на прозорій процедурі перевірки документів та безготівковому розрахунку через банківські рахунки продавця або кредитора.

Перед тим як перейти до переліку документів, варто розуміти основні етапи оформлення угоди.

1. Підготовка та перевірка документів.
2. Оцінка об’єкта нерухомості.
3. Погодження умов договору купівлі-продажу.
4. Перевірка нотаріусом заброньованих коштів;
5. Нотаріальне посвідчення правочину.
6. Реєстрація права власності;
7. Реєстрація заборони відчуження;
8. Реєстрація договору в реєстрі пошкодженого та знищенного майна;
9. Перерахування коштів Продавцю.

Кожен із цих етапів є обов’язковим та впливає на строки завершення угоди, зокрема на питання, коли отримає кошти продавець.

---

Перелік документів для укладання договору купівлі-продажу

Нижче наведено повний перелік документів, який використовується нотаріусами в Україні при оформленні угод із застосуванням житлового ваучера.

 Дотримання цього переліку є обов’язковою умовою для реєстрації договору.

Перед ознайомленням із переліком важливо враховувати, що навіть відсутність одного документа може призвести до відмови у вчиненні нотаріальної дії.

1. Довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО).
2. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків особи-отримувача житлового ваучера.
3. Номер житлового ваучера.
4. Згода другого з подружжя покупця на укладення договору (у разі перебування у шлюбі).
5. Паспорт та РНОКПП другого з подружжя покупця.
6. Свідоцтво про шлюб покупця (за наявності).
7. Реквізити банківських рахунків продавця.
8. Звіт про оцінку ринкової вартості об’єкта нерухомого майна.
9. Документи про сплату податків, військового збору та інших обов’язкових платежів.
10. Документ, що підтверджує право власності продавця на нерухоме майно.
11. Паспорт та РНОКПП продавця.
12. Згода другого з подружжя продавця (якщо майно набуте у шлюбі).
13. Паспорт та РНОКПП другого з подружжя продавця.
14. Свідоцтво про шлюб продавця (за наявності).

---

Фінансові аспекти та строки перерахування коштів

Окрему увагу слід приділити процедурі фінансування. В Україні діє чіткий регламент, згідно з яким перерахування коштів здійснюється протягом п’яти робочих днів після внесення нотаріусом відомостей до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Це дозволяє забезпечити прозорість операцій та знизити ризики для сторін угоди.

📊 Схематичний графік процесу розрахунків:
«Подання документів → Нотаріальне посвідчення → Внесення до реєстру → Перерахування коштів»

---

Чи потрібна згода подружжя та відкриття рахунку

Одним із найчастіших запитів є питання, чи побрібна згода подружжя при купівлі нерухомості, з умовою використання житлового ваучера. Відповідь є однозначною – так, у разі перебування у шлюбі така згода є обов’язковою для обох сторін.

Також поширеним є запит щодо того, чи необхідно відкривати рахунок. Відкриття банківського рахунку продавця є обов’язковим, оскільки розрахунки здійснюються виключно у безготівковій формі.

---

Важливі юридичні застереження

Наявність повного пакета документів є ключовою умовою для успішного проведення угоди.

Перед укладенням угоди рекомендується:

• перевірити актуальність усіх документів;
• переконатися у правильності реквізитів банківського рахунку;
• отримати юридичну консультацію щодо житлового ваучера;
• перевірити право власності продавця;

---

Висновок

Таким чином, перелік документів для укладання договору купівлі-продажу квартири, будинку, з використанням житлового  ваучера, є чітко визначеним і обов’язковим для виконання всіма сторонами угоди. Дотримання встановлених вимог дозволяє забезпечити швидке та безпечне проведення операції, а також гарантує своєчасне отримання коштів продавцем.

На сайті можна створити запит на консультацію, щоб отримати індивідуальний супровід угоди та перевірку документів перед нотаріальним оформленням.

Правове регулювання механізму надання допомоги для вирішення житлового питання окремих категорій внутрішньо переміщених осіб базується на комплексі нормативно-правових актів різного рівня. Ці акти визначають як загальні засади цивільних і сімейних правовідносин, так і спеціальний порядок реалізації житлових прав ВПО.

До ключових нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання, належать:

• Цивільний кодекс України.
• Сімейний кодекс України.
• Закон України «Про нотаріат».
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1176 від 22 вересня 2025 року «Про затвердження Порядку надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, та внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Постанова № 1176, Порядок надання допомоги).
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
• Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) (далі – Порядок № 1127).
• Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Зазначені нормативно-правові акти у сукупності формують правову основу функціонування механізму житлової підтримки ВПО та визначають порядок реалізації відповідних майнових прав.

Житлові ваучери ВПО – це новий інструмент державної підтримки, що формується в межах соціальної політики України у сфері забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. У контексті воєнного стану та масштабного переміщення населення, програма стає альтернативою таким механізмам, як житлові сертифікати та класичні компенсаційні виплати.

Програма реалізується в Україні у співпраці з державними реєстрами, зокрема Реєстром пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), і передбачає використання ваучера як фінансового інструмента для придбання житла або погашення іпотечних зобов’язань.

---

Загальна логіка програми та її правова природа

Механізм «житлові ваучери ВПО» передбачає цільову грошову допомогу у фіксованому розмірі 2 000 000 грн. Кошти спрямовуються на вирішення житлового питання осіб, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

📊 Інфографіка: структура використання ваучера

Купівля житла        ████████████ 60%
Іпотека              ██████ 25%
Погашення кредиту    ████ 15%

За офіційними оцінками, в Україні зареєстровано понад 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, що формує значний попит на державні компенсаційні програми в Україні.

---

Хто має право на отримання житлового ваучера

Право на участь у програмі «житлові ваучери ВПО» визначається законом та підзаконними актами. Передбачено чітке коло отримувачів, що дозволяє сфокусувати ресурс на найбільш уразливих категоріях населення.

До основних категорій належать:

Отримувачами допомоги є фізичні особи – громадяни України, які перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та перемістилися з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначено дати завершення тимчасової окупації, та належать до однієї із таких категорій:

1. учасники бойових дій, визначені пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
2. особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.  

Перед застосуванням програми важливо підтвердити статус ВПО та наявність підстав у державних реєстрах.

---

Умови використання житлового ваучера

Механізм використання передбачає низку юридично значущих обмежень, що гарантують цільове використання коштів.

Перед переліком варто зазначити, що умови однакові для всіх учасників програми та контролюються державними реєстрами.

• термін дії ваучера становить 5 років;
• резервування коштів діє 60 днів;
• дозволено купити житло на території України, крім ТОТ і зон бойових дій;
• дозволено використання для іпотеки або погашення кредитних зобов’язань;
• заборонено придбання житла у близьких родичів;

Після встановлення цих правил держава забезпечує баланс між доступністю програми та контролем цільового використання коштів.

---

Юридична роль нотаріуса та РПЗМ

Практична реалізація програми неможлива без нотаріального супроводу. Саме нотаріус забезпечує перевірку правочинів, доступ до реєстрів та юридичну чистоту угоди.

Перед списком слід підкреслити, що нотаріус діє як ключовий елемент державного контролю.

1. Перевірка статусу ВПО, УБД та права на компенсацію.
2. Аналіз об’єкта нерухомості та наявності обтяжень.
3. Реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав.
4. Внесення даних до РПЗМ та контроль використання ваучера.

Після завершення процедури покупець отримує повноцінне зареєстроване право власності на житло.

---

Практичний механізм використання ваучера

Процедура застосування житлового ваучера складається з послідовних юридичних дій, які забезпечують прозорість і безпеку угоди.

Перед списком варто зазначити, що кожен етап має юридичне значення і фіксується в державних реєстрах.

1. Реєстрація статусу ВПО та УБД та підтвердження права на участь у програмі.
2. Вибір об’єкта нерухомості для купівлі житла.
3. Перевірка нотаріусом дійсності ваучера та резервування коштів.
4. Формування витягу з РПЗМ щодо житлового ваучера.
5. Тимчасове закріплення ваучера за нотаріусом до завершення операції.
6. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.
7. Державна реєстрація права власності.
8. Накладення заборони відчуження строком на 5 років.
9. Внесення інформації до реєстру пошкодженого майна.
10. Перерахування коштів продавцю або кредитору протягом 5 робочих днів.

---

Статистика ВПО та соціальний контекст

📊 Динаміка внутрішньо переміщених осіб в Україні

2022 – ██████████████████ 4.5 млн
2023 – ███████████████████ 4.8 млн
2026 – ████████████████████ 4.9 млн

Зростання кількості ВПО безпосередньо впливає на розвиток програм компенсації, включаючи житлові сертифікати та нові житлові ваучери ВПО, які стають ключовим інструментом державної політики.

---

Висновки

Житлові ваучери ВПО є одним із найефективніших механізмів державної підтримки в Україні. Вони дозволяють громадянам, які втратили житло на ТОТ, отримати фінансовий ресурс у розмірі 2 000 000 грн для вирішення житлового питання.

Програма поєднує елементи компенсації, іпотечного кредитування та державного контролю через нотаріальні процедури та РПЗМ. Це робить механізм прозорим, юридично захищеним та практично ефективним для громадян, які прагнуть купити житло або здійснити погашення кредиту житловим ваучером на 2000 000 грн.

У перспективі дана модель може стати базовою для подальшого розвитку системи житлового забезпечення ВПО в Україні.

Правове регулювання механізму надання допомоги для вирішення житлового питання окремих категорій внутрішньо переміщених осіб базується на комплексі нормативно-правових актів різного рівня. Ці акти визначають як загальні засади цивільних і сімейних правовідносин, так і спеціальний порядок реалізації житлових прав ВПО.

До ключових нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання, належать:

• Цивільний кодекс України.
• Сімейний кодекс України.
• Закон України «Про нотаріат».
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1176 від 22 вересня 2025 року «Про затвердження Порядку надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, та внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Постанова № 1176, Порядок надання допомоги).
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
• Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) (далі – Порядок № 1127).
• Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Зазначені нормативно-правові акти у сукупності формують правову основу функціонування механізму житлової підтримки ВПО та визначають порядок реалізації відповідних майнових прав.

Якщо власник стоматологічної клініки зареєстрований як ФОП, продаж клініки зазвичай здійснюється через продаж стоматологічного обладнання, оскільки воно є основною складовою бізнес-процесу. До такого обладнання належать стоматологічні крісла, установки, рентген-апарати, стерилізаційні прилади, меблі та інструменти.

Щоб операція була законною, безпечною та прозорою, слід врахувати кілька ключових аспектів.

---

1. Договір купівлі-продажу рухомого майна

Договір купівлі-продажу рухомого майна — це основний документ, який фіксує умови передачі обладнання від продавця до покупця.

Особливо важливо, якщо продаж здійснюється з розстрочкою платежу, тобто покупець сплачує частинами протягом визначеного строку.

У договорі слід чітко зазначити:

• перелік обладнання;
• загальну вартість;
• умови та графік платежів;
• відповідальність сторін у разі прострочення платежу;
• передачу ризиків (зазвичай до моменту повної оплати обладнання формально належить продавцю, якщо інше не погоджено).

---

2. Акт прийому-передачі

Одночасно з договором укладається акт прийому-передачі, який фіксує фактичну передачу обладнання.

Навіть якщо оплата відбувається частинами, акт підтверджує, що обладнання передано покупцю, а його стан та комплектація відповідають переліку в договорі.

---

3. Договір застави та реєстрація обтяження

При продажу з розстрочкою рекомендується укласти договір застави рухомого майна, щоб захистити продавця у разі несплати:

• обладнання залишається обтяженим до моменту повної оплати;
• покупець отримує право користуватися ним, але не може його продати або відчужувати;
• договір застави підлягає реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що робить його юридично захищеним.

---

4. Необхідні документи для продажу

Щоб угода була законною та безпечною, продавець має надати:

1. Видаткові накладні на обладнання;
2. Декларацію про відповідність технічному регламенту щодо медичних виробів (постанова КМУ від 02.10.2013 № 753 з додатками);
3. Сертифікацію обладнання, яка підтверджує якість та відповідність стандартам;
4. Декларацію про розмитнення, якщо обладнання придбавалося напряму у виробника за кордоном;
5. Заяву згоди одного з подружжя, якщо продавець перебуває у шлюбі (те саме стосується і покупця).

---

5. Роль нотаріуса

Нотаріус оформлює договори купівлі-продажу стоматологічного обладнання з розстрочкою платежу та договір застави рухомого майна, виконує реєстрацію обтяження у державному реєстрі та інші супутні документи (акт прийому-передачі).
Нотаріальне посвідчення гарантує:

• законність угоди;
• прозорість умов розстрочки;
• захист прав обох сторін у разі спору.

---

Інна Костюк, нотаріус, допоможе:

• нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу рухомого майна;
• підготує акт прийому-передачі;
• нотаріально посвідчити договір застави рухомого майна;
• виконає реєстрацію обтяження у державному реєстрі;
• нотаріально засвідчить справжность підписів на заяви про повне виконання зобов’язань;
• виконає реєстрацію припинення обтяження.

Для Товариства, що володіє нежитловими приміщеннями, важливо не лише передавати їх в користування, а й зберігати контроль над кількістю та умовами укладених договорів. Часто для оперативного управління Директор видає довіреність на представника, який має право підписувати договори від імені Товариства. Проте така делегація не завжди дозволяє відстежувати всі укладені договори та уникати ризиків.

Саме тому вимога нотаріального посвідчення договору користування (оренди) стає ефективним інструментом управління та контролю, особливо договорів на тривалу оренду приміщеннями.

Зразок вимоги нотаріального посвідчення договору користування (оренди) нежитловим приміщенням.

ВИМОГА НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНУ

Місто Київ, Україна, двадцять п’ятого березня дві тисячі двадцять шостого року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ЦЕНТР», місцезнаходження: м. Київ, вул. Звіринецька , ідентифікаційний код юридичної особи  0000000 (надалі за текстом — Товариство), дата державної реєстрації: 0101.2006 року, від імені якого діє директор Зінько Зіновій Зіновійович,  01.01.1970 року народження, місце проживання якого зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1, квартира 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 0000000000, призначений на посаду відповідно до протоколу № 95 від 01.01.2026 року, та який діє на підставі статуту, діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає моїй внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, будучи попередньо ознайомленим з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, встановлює вимогу нотаріального посвідчення договору користування (оренди або інших договорів, що передбачають надання будь-яким особам права користування), будь-яких договорів про внесення змін і доповнень до договору користування, договорів про розірвання укладених договорів про користування нежитловим приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. України, буд. 11 (одинадцять), корпус 1 (один), приміщення 3 (три), реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 888888888888.

Ця вимога поширюється на договори користування (оренди або інші договори, що передбачають надання будь-яким особам права користування), які укладаються на строк більше 7 (семи) календарних днів.

Вищевказане нежитлове приміщення належить Товариству на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого  Костюк І.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 12.09.2018 року, реєстровий номер 20123.

Державна реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проведена Костюк І.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 12.09.2018 року (витяг №0000000, виданий Костюк І.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 12.09.2018 року).

Товариство свідчить, що дійсно є єдиним власником вищезазначеного приміщення.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Зміст статей 182, 202 – 236 Цивільного кодексу України, статей 3, 4, 5, 18-27, 36-38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом роз’яснено.

Нотаріусом також роз’яснено, що ця вимога підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і може бути скасована власником у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Товариство стверджує, що документи, які підтверджують її право власності на вказане приміщення, та всі надані відомості відносно вказаного  приміщення є достовірні та правдиві.

Товариство підтверджує, що цей правочин відповідає інтересам Товариства і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску і не є результатом впливу тяжких обставин, укладається без приховування фактів, які мають істотне значення, представник Товариства має усі повноваження на укладення даного правочину, повністю розуміє значення, умови правочину, його природу і правові наслідки, бажає настання саме тих правових наслідків, що створюються даним правочином, а також свідчить, що даним правочином визначені всі істотні умови, про що свідчить особистий підпис представника Товариства на правочині.

Даний правочин складено в двох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Костюк І.М., а інший видається Товариству.

Директор у поданій заяві повідомив, що має усі повноваження на укладення даного правочину в інтересах Товариства, при укладенні даного правочину діє добросовісно і розумно, не має жодних осіб, у яких би вона мала би отримати згоду на укладення даного правочину.

двадцять п’ятого березня дві тисячі двадцять шостого року.

директор: ____________________

Якщо Ви, власник нерухомого майна, тривалий час перебуваєте за кордоном, або якщо Ваша нерухомість здається в оренду, існує ризик шахрайських схем із майном, або у випадках сімейних чи корпоративних конфліктів, особливо коли на управління майном видані довіреності, — у Вас є дієвий превентивний спосіб захисту: встановлення вимоги нотаріального посвідчення правочину.

Що таке вимога нотаріального посвідчення правочину

Вимога нотаріального посвідчення правочину — це нотаріальна дія, за якою власник нерухомості встановлює обов’язковість нотаріального посвідчення певних правочинів щодо свого майна.

Зазвичай така вимога стосується:

• договорів оренди або найму житла;
• договорів позички;
• інших договорів, що передбачають надання права користування нерухомістю;
• договорів про зміну або розірвання таких договорів.

Реєстрація та обтяження

Після посвідчення нотаріусом вимога реєструється як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що формально накладає юридичні обмеження на можливість здійснення правочинів без участі власника або без належного контролю.

Основна функція вимоги

• Запобігання незаконному оформленню прав користування нерухомістю без відома власника.
• Контроль за правочинами, що стосуються оренди, позички або передачі у користування майна.
• Превентивний захист майна від шахрайських схем та неправомірних дій третіх осіб.

Таким чином, встановлення вимоги нотаріального посвідчення правочину — це ефективний юридичний механізм для власника, який хоче зберегти контроль над своєю нерухомістю та мінімізувати ризики втрати або незаконного користування майном.

ЗРАЗОК ВИМОГИ НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ КОРИСТУВАННЯ (ПОЗИЧКИ, ОРЕНДИ) КВАРТИРИ

ВИМОГА НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНУ

Місто Київ, Україна, восьмого березня дві тисячі двадцять шостого року.

Я, Власниця Ірина Вікторівна, 01.01.2000 року народження, місце проживання якої зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Перемога України, будинок 1, квартира 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 0000000000, паспорт ИИ000000, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 00.00.0000 року, діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає моїй внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлена з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, встановлюю вимогу нотаріального посвідчення договору користування (позички, оренди або інших договорів, що передбачають надання будь-яким особам права користування), будь-яких договорів про внесення змін і доповнень до договору користування, договорів про розірвання укладених договорів про користування квартирою, яка розташована за адресою: м. Київ, вулиця Перемога України, будинок 1, квартира 1, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 8888888888888.

Вищевказана квартира належить мені Власниці Ірині Вікторівні на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Костюк І.М.., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 00.00.0000 року, реєстровий номер 10250, зареєстровано державним реєстратором Костюк І.М.., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 87081600 від  00.00.0000 року, Витяг з Державного реєстру речових прав, дата формування: 00.00.0000 року, індексний номер витягу: 0000000000.

Власниця Ірина Вікторівна свідчить, що дійсно є єдиним власником вищезазначеної квартири.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Зміст статей 182, 202 – 236 Цивільного кодексу України, статей 3, 4, 5, 18-27, 36-38 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом роз’яснено.

Нотаріусом також роз’яснено, що ця вимога підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і може бути скасована власником у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Власниця Ірина Вікторівна стверджує, що документи, які підтверджують її право власності на вказану квартиру, та всі надані відомості відносно вказаної квартири є достовірні та правдиві.

Я, Власниця Ірина Вікторівна, підтверджую, що цей правочин відповідає моїм дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається мною у відповідності зі справжньою моєю волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску і не є результатом впливу тяжких обставин, відповідає моїм правам та інтересам, укладається мною без приховування фактів, які мають істотне значення, я повністю розумію значення, умови правочину, його природу і правові наслідки, бажаю настання саме тих правових наслідків, що створюються даним правочином, а також свідчу, що даним правочином визначені всі істотні умови, про що свідчить мій особистий підпис на правочині.

Даний правочин складено в двох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Костюк І.М., а інший видається Власниці Ірині Вікторівні.

Власниця Ірина Вікторівна у поданій заяві повідомила, що ніколи не перебувала і на даний час не перебуває у зареєстрованому шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах, вищезазначена квартира є її особистою приватною власністю, немає жодних осіб, у яких вона мала би отримати згоду на вчинення даного правочину.

Восьмого березня дві тисячі двадцять шостого року.

ПІДПИС: ________________________________________

У попередній статті я розглядала таку нотаріальну дію, як подання вимоги щодо нотаріального засвідчення справжності підпису на документі:

Захист нерухомості та бізнесу від шахрайських дій і недоброчесних партнерів

У цій статті пропоную до Вашого розгляду зразок заяви про скасування такої вимоги.

Водночас слід зауважити, що законодавством не встановлено чіткої форми, в якій має здійснюватися скасування вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину або нотаріального засвідчення справжності підпису на документі.

З огляду на це, таке скасування може бути здійснене шляхом подання відповідної заяви особою, яка встановила таку вимогу.

Справжність підпису на заяві підлягає нотаріальному засвідченню. Після цього заява подається державному реєстратору з дотриманням принципів державної реєстрації обтяжень речових прав, про які йшлося вище.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО СКАСУВАННЯ ВИМОГИ   ДО ОРГАНІВ НОТАРІАТУ, ЗА МІСЦЕМ ВИМОГИ, УСІМ, КОГО ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ Учасник Анна Георгіївна, 01.01.1970 року народження, місце проживання якої зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 2, квартира 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 1234567890,  паспорт ОО111222 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 00. 00.0000року   .

ЗАЯВА

Я, Учасник Анна Георгіївна, учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК УКРАЇНИ», ідентифікаційний код юридичної особи — 8888888, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 2 , надалі за текстом – Товариство, діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає моїй внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлена з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, даною заявою скасовую вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису учасника Товариства – І Учасник Анни Георгіївни, під час прийняття будь-яких рішень з питань діяльності Товариства.

Вимога засвідчення справжності підпису учасника Товариства – Учасник Анни Георгіївни, під час прийняття будь-яких рішень з питань діяльності Товариства зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Костюк І.М, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 00.00.0000 року.

З урахуванням вищезазначеного, прошу Вас вчинити відповідні реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Положення статей п. 8 ч. 1 ст. 1, п. 8-1 ч. 1 ст. 9, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом роз’яснено.

Зразок вимоги.

ВИМОГА НОТАРІАЛЬНОГО ЗАСВІДЧЕННЯ СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСУ ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Місто Київ, Україна,  першого лютого дві тисячі двадцять шостого року.

Я, Учасник Анна Георгіївна, 01.01.1970 року народження, місце проживання якої зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 2, квартира 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 1234567890, учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВИТОК УКРАЇНИ», ідентифікаційний код юридичної особи — 8888888, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 2 надалі за текстом — Товариство,

діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає моїй внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлена з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, встановлюю вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису учасника Товариства — Учасник Анна Георгіївна, під час прийняття будь-яких рішень з питань діяльності Товариства.

Дана вимога поширюється на усі без виключення рішення органів управління Товариства (Загальних зборів учасників (засновників), Наглядової ради, Ревізійної комісії та будь-яких інших органів, незалежно від назви і дати створення), що оформлюються у вигляді протоколів, рішень та/або в будь-яких інших формах.

Викладення рішень щодо діяльності Товариства без дотримання умов даної вимоги має наслідком їх недійсність.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Учасник Анна Георгіївна є єдиним учасником Товариства і володіє часткою в статутному капіталі Товариства у розмірі 100 (сто) %, що складає 1 000 000  (ОДИН МІЛЬЙОН) гривень 00 копійок.

Учасник Анна Георгіївна стверджую, що дійсно є єдиним власником вищезазначеної частки в статутному капіталі Товариства.

Зміст статей 202 – 236 Цивільного кодексу України, статей 59-65 Сімейного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 8 ч. 1 ст. 1, п. 8-1 ч. 1 ст. 9, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом роз’яснено.

Нотаріусом також роз’яснено, що ця вимога підлягає державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і може бути скасована учасником юридичної особи у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Учасник Анна Георгіївна стверджує, що документи, які підтверджують її право власності на вказану частку в статутному капіталі Товариства, та всі надані відомості відносно вказаної частки в статутному капіталі Товариства є достовірні та правдиві.

Я, Учасник Анна Георгіївна, підтверджую, що цей правочин відповідає моїм дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається мною у відповідності зі справжньою моєю волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску і не є результатом впливу тяжких обставин, відповідає моїм правам та інтересам, укладається мною без приховування фактів, які мають істотне значення, я повністю розумію значення, умови правочину, його природу і правові наслідки, бажаю настання саме тих правових наслідків, що створюються даним правочином, а також свідчу, що даним правочином визначені всі істотні умови, про що свідчить мій особистий підпис на правочині.

Даний правочин складено в двох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу  Костюк І.М., а інший видається Учасник Анні Георгіївні.

Учасник Анна Георгіївна у поданій заяві повідомила, що ніколи не перебувала і на даний час не перебуває у зареєстрованому шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах, вищезазначена частка в статутному капіталі Товариства є її особистою приватною власністю, немає жодних осіб, у яких вона мала би отримати згоду на вчинення даного правочину.

Посвідчу вальний напис нотаріуса Костюк Інни Миколаївни.

Навіщо встановлювати нотаріальне засвідчення підпису?

Нотаріальна вимога дозволяє:

• унеможливити підробку протоколів та рішень;
• мінімізувати ризики рейдерських захоплень;
• захистити 100% частку в статутному капіталі;
• запровадити додатковий рівень безпеки для бізнесу;
• забезпечити юридичну чистоту корпоративних рішень.

Недотримання встановленої вимоги має наслідком недійсність відповідних рішень.

---

Державна реєстрація обмеження в ЄДР

Встановлена учасником вимога підлягає внесенню до
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Після державної реєстрації інформація стає публічною та обов’язковою для врахування державними реєстраторами, нотаріусами та іншими особами.

Скасування вимоги можливе лише у встановленому законом порядку.

Наступна стаття

Слідкуйте за блогом! У наступній публікації я детально напишу, як скасувати нотаріальну вимогу єдиного учасника ТОВ та які юридичні нюанси варто враховувати при цьому. Не пропустіть важливу інформацію для власників бізнесу!

У 2019 році в Україні було суттєво посилено механізми захисту власності та корпоративних прав. Зокрема, внесено зміни до Закону України «Про нотаріат», якими статтю 34 доповнено новою нотаріальною дією — встановлення вимоги про нотаріальне посвідчення правочину.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІХ від 05.12.2019 року внесено відповідні зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та низки інших нормативно-правових актів.

Види вимог, передбачені законом

Законодавством визначено два види вимог, спрямованих на захист майна та корпоративних прав:

• вимога нотаріального посвідчення правочину;
• вимога щодо нотаріального засвідчення справжності підпису на документі.

Особливості вимоги про нотаріальне посвідчення правочину

Встановлення такої вимоги має низку важливих особливостей:

• встановлення та скасування вимоги є одностороннім правочином, який обов’язково підлягає нотаріальному посвідченню;
• право на встановлення або скасування вимоги має спеціальний суб’єкт, визначений законом (наприклад, власник майна або учасник юридичної особи);
• вимога підлягає державній реєстрації у відповідному реєстрі.

Як це працює на практиці

Наприклад, учасник (власник) юридичної особи може встановити вимогу обов’язкового нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття будь-яких рішень з питань діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.

Така вимога може поширюватися на всі без винятку рішення органів управління товариства, зокрема:

• загальні збори учасників (засновників);
• наглядову раду;
• ревізійну комісію;
• будь-які інші органи управління незалежно від їх назви та дати створення.

Рішення, оформлені у вигляді протоколів чи окремих рішень без дотримання встановленої вимоги, матимуть наслідком їх недійсність.

Вимога підлягає державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань і може бути скасована тим самим учасником юридичної особи.

Захист від незаконного відчуження частки

Окремим прикладом є встановлення вимоги нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.

У такому випадку жодне відчуження частки не може відбутися без участі нотаріуса та особистої присутності власника, що унеможливлює підроблення документів, рейдерські дії чи зловживання з боку третіх осіб.

Висновок

Встановлення вимоги про нотаріальне посвідчення правочину або засвідчення підпису є ефективним превентивним інструментом захисту нерухомості та корпоративних прав. Це реальний механізм контролю за ключовими рішеннями та правочинами, який значно знижує ризики шахрайства й недоброчесних дій.

Як це працює з нерухомим майном

За загальним правилом договори оренди житлових і нежитлових приміщень, а також договори оренди земельних ділянок не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Однак власник нерухомого майна має право самостійно встановити вимогу щодо обов’язкового нотаріального посвідчення таких договорів.

У разі встановлення такої вимоги вона, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України
«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягає державній реєстрації як обтяження речових прав на нерухоме майно.

Це означає, що будь-який договір, предметом якого є відповідне нерухоме майно (зокрема договір оренди), не може бути укладений без нотаріального посвідчення, а отже — без особистої участі власника та перевірки правочину нотаріусом.

Практичний результат для власника

Встановлення вимоги нотаріального посвідчення договорів щодо нерухомого майна:

• унеможливлює укладення договорів без відома власника;
• захищає від підроблення підписів та зловживань з боку третіх осіб;
• мінімізує ризики незаконної передачі майна в користування;
• є ефективним інструментом протидії рейдерству.

Таким чином, вимога нотаріального посвідчення правочину щодо нерухомого майна — це дієвий механізм контролю та захисту прав власника, який працює превентивно та фіксується на рівні державного реєстру.

Висновок

Встановлення вимоги про нотаріальне посвідчення правочину або засвідчення підпису є ефективним превентивним інструментом захисту нерухомості та корпоративних прав. Це реальний механізм контролю за ключовими рішеннями та правочинами, який значно знижує ризики шахрайства й недоброчесних дій.

0672805738 звертайтеся до нотаріуса Костюк (Бурячек) Інни https://buryachek.com/kontakty/

Передоручення за нотаріальною довіреністю — це юридичний механізм, коли особа, яка отримала нотаріально завірену довіреність, передає свої повноваження іншій особі для виконання певних дій. Такий підхід дозволяє ефективно делегувати обов’язки і забезпечує виконання завдань навіть за відсутності первинного уповноваженого.

Як працює передоручення

1. Особа, яка має нотаріальну довіреність (представник), може передати свої повноваження іншій особі тільки у межах, визначених у довіреності.
2. Передоручення оформлюється письмово і,  нотаріально посвідчується.
3. За дорученням, виданого в порядку передоручення, особа отримує право виконувати дії від імені первинного представника так, ніби вони виконуються ним особисто.

Важливі моменти

• Передоручення може бути обмежене за строком або колом дій.
• Не всі довіреності дозволяють передоручати повноваження — це повинно бути чітко зазначено у документі.
• Передоручення не знімає первинного представника з відповідальності за дії, здійснені за його дорученням.

Важливе застереження

Для того, щоб передоручення було юридично можливим, у тексті первинної довіреності має бути зазначено одне з наступного:

• «Довіреність видана з правом передоручення строком на …»
• та/або «Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам»

Якщо цього положення немає, передоручення здійснити не можна.

Нотаріус Інна Костюк допоможе перевірити Вашу довіреність та забезпечить безпечне і швидке представництво Ваших інтересів.

З 2026 року українських нотаріусів чекають важливі зміни у податковій звітності щодо операцій з нерухомістю та рухомим майном.

Що змінюється у поданні звітності?

• Приватні нотаріуси звітуватимуть щоквартально, раніше нотаріуси звітували щомісячно.

Яку інформацію нотаріуси мають надавати?

Звітність включає дані про всі правочини, що підлягають оподаткуванню:
✔ Договори купівлі-продажу та міни (рухоме та нерухоме майно) між фізичними особами;
✔ Договори дарування;
✔ Свідоцтва про право на спадщину.

Ці дані необхідні для перевірки правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.

Для чого податкова служба отримує ці відомості?

Фактично, податкова матиме доступ до інформації про:

• вартість угоди;
• учасників правочину;
• відповідність доходів покупців та продавців заявленим витратам.

Це дозволить проводити контроль за правильністю нарахування податків та забезпечить прозорість операцій з майном.